При зведенні  малоповерхових будинків, все частіше використовують стінні блоки з комірчастого бетону, основним видом якого є автоклавний газобетон, що складається з портландцемента, вапна і кварцевого піску.

Міцності комірчастої структури  вона завдячує поризації формувальної маси газом, що виділяється при взаємодії газоутворювача (алюмінієвої пудри) з гідроксидом кальцію. Міцність матеріалу та зменшення капілярної пористості досягається шляхом автоклавної обробки. Дрібні сферичні пори, що утворилися, не заповнюються при об'ємному водонасиченні.

На даному етапі, великі виробники виробів із комірчастого бетону поставляють стінні блоки певних геометричних розмірів, це дозволяє виконувати будівництво будинку не лише за допомогою цементно-піщаної суміші розчину, але і використовуючи спеціальний мінеральний клей. При цьому товщина швів в кладці газобетонних блоків не перевищує 3 мм, це сприяє покращує теплотехнічні властивості стін, оскільки виключається можливість потрапляння повітря через цементно-піщаний шов.

Властивість стін з комірчастого бетону є  безперешкодний повітрообмін,  а отже стіни можуть «дихати», та регулювати вологість повітря завдяки високій паропроникності . Через це, у внутрішніх приміщеннях встановлюється сприятливий клімат,  що є близьким до мікроклімату будинків з дерева.

Також, властивістю газобетону  є шумопоглинання.  Слід пам’ятати, що для зовнішньої обробки стін будинку з комірчастого бетону необхідно використовувати вологостійкі  та паропроникні покриття, це може бути водно-дисперсійні акрилові фарби. Такі стіни можна  облицьовувати лицьовою цеглиною, але у такому випадку обов’язково треба передбачити повітряний проміжок та вентиляційні продухи. У практиці зустрічаються випадки, коли забудовники використовували комірчастий бетон не лише для стін, але і плит перекриття, покриття, перемичок та іншого.